14.11.2018

Батькам про НУШ

Нова українська школа — це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні. Нова українська школа — це освіта нових сенсів, дитиноцентризму і поваги до кожної людини. НУШ — це цікава, практикоорієнтована, безпечна і дружня до дитини школа. А для батьків вона — відкрита, чесна і націлена на співпрацю.

       Навчання в НУШ

Головна ідея Нової української школи — компетентнісне навчання.  

Це означає, що учні не просто набуватимуть знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Компетентність — це динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті. Для реалізації цієї ідеї розроблено нові стандарти освіти та освітні програми, зокрема: Державний стандарт початкової освіти Типові освітні програми.

Робота в команді

Передбачити, у якому світі житимуть наші діти, складно, адже він швидко змінюється. Проте упевнено можна сказати, що в майбутньому потрібно буде вміти працювати в команді і співпрацювати. Тому значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем. 

 Дослідження і вміння вчитися

Уміння вчитися — це ще одна навичка, яка стане в пригоді.

У швидкозмінному світі потрібно не відставати, а отже — уміти самостійно навчатися. Саме тому навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчатимуться, граючись. Діти опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру (тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань) учні зможуть дізнатись набагато більше.

 

 

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися

Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань нової школи. Дітям пропонуватимуть: висловлювати свої почуття і думки слухати один одного не робити іншим людям того, що їм неприємно тощо. Цьому навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя, або ж просто говоритимуть на цікаві їм теми.

Інтегроване навчання

У реальному світі немає мононаукових процесів — кожен пов’язаний з різними науками. Аби діти розуміли взаємозв’язки й мали цілісну картинку світу, у початковій школі запропоновано інтегрувати (об’єднувати) предмети. Наприклад, рослини вивчатимуть не лише з точки зору ботаніки , а й додаватимуть до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

 

 

Оцінювання в НУШ

Спонукальне, а не каральне оцінювання. Тобто вчитель за допомогою оцінки: фіксує, на якому рівні перебуває дитина показує ціль, до якої має прямувати дитина. Тому в першому і другому класах не буде балів — замість них запропоноване вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Кожна дитина: отримуватиме винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи матиме портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках

Право на помилку

Помилка — це складова пізнання й дослідження. Тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

 

 

Скачать
Буклет для батьків про НУШ
Nova_ukrajinska_shkola-BATKAM_1kl_2018_P
Adobe Acrobat документ 5.7 MB

05.10.2018

Консультація для батьків

Виховання самостійності у дошкільників

 Зазвичай батьки починають замислюватися про самостійність своєї дитини, коли вона починає ходити до школи. Проте починати виховувати цю якість потрібно набагато раніше - і чим раніше, тим більших успіхів можна досягти. Перш ніж говорити про те, як же виховувати в дітях самостійність і коли необхідно це робити, потрібно визначитися з тим, що це таке. Відповідь на питання, що ж таке самостійність, буде різною, залежно від віку дитини. Зазвичай, самостійність розуміють приблизно так: «це вміння людини особисто, без сторонньої допомоги управляти і розпоряджатися своїм життям», «це вміння самому приймати рішення і нести відповідальність за їх наслідки » тощо. Але всі ці визначення практично не застосовні до маленьких дітей - 2-3-х років або до дошкільнят, хоча і в них ми можемо спостерігати деякі навички самостійності. Прийнятно використовувати наступне визначення самостійності: «це здатність себе зайняти, здатність чимось займатися самому якийсь час, без допомоги дорослих».

Фахівці визначають самостійність таким чином:

·         вміння діяти за власною ініціативою, помічати необхідність своєї участі в тих чи інших обставинах; вміння виконувати звичні справи без звернення за допомогою і контролю дорослого;

·         вміння усвідомлено діяти в ситуації заданих вимог та умов діяльності;

·         вміння усвідомлено діяти в нових умовах (поставити мету, врахувати умови, здійснювати елементарне планування, отримати результат);

·         вміння здійснювати елементарний самоконтроль і самооцінку результатів діяльності; вміння переносити відомі способи дій в нові умови.

Самостійність розвивається поступово, і починається цей процес досить рано. Давайте відзначимо найбільш важливі етапи та вікові періоди для становлення цієї найважливішої людської якості. Етапи становлення Перш за все, це ранній вік. Вже в 1-2 роки у дитини починають з'являтися перші ознаки самостійних дій.

 Особливо яскраво прагнення до самостійності проявляється в 3 роки. Існує навіть таке поняття, як криза 3-х років, коли дитина раз у раз заявляє: «Я сам!». У цьому віці вона все хоче робити самостійно, без допомоги дорослого. Але на цьому етапі самостійність є лише епізодичною характеристикою дитячої поведінки. До кінця цього періоду самостійність стає відносно стійкою особливістю особистості дитини. Як бачимо, передумови розвитку самостійності складаються в ранньому віці, однак лише починаючи з дошкільного віку, вона набуває системність і може розглядатися як особлива особистісна якість, а не просто як епізодична характеристика дитячої поведінки.

Рекомендації:

1. Необхідно пам'ятати, що не потрібно виконувати за дитину те, що вона може зробити сама. Якщо дитина вже навчився, наприклад, одягатися без допомоги дорослого, то дайте їй можливість робити це самостійно! Звичайно, Ви можете одягнути дитину швидше, ніж вона зробить це сама, чи нагодувати її, не забруднивши одяг і все навколо. Але тоді Ви будете заважати зростанню самостійності дитини.

2. Слід допомагати дитині тільки в тому випадку, якщо вона сама просить дорослого про допомогу. Не потрібно втручатися в діяльність дитини тоді, коли вона чимось зайнята, якщо вона не просить Вас про це. Звичайно, дорослі часто краще розуміють, як виконати ту чи іншу дію, але важливо дати можливість дитині знайти рішення самостійно! Нехай дитина вчиться осягати якісь речі самостійно і робити маленькі відкриття. Але батькам при цьому слід бути розумними! Якщо дитина робить щось, що являє небезпеку для неї, то слід, звичайно ж, захистити її від цього, навіть якщо вона не просить про це.

3. Потрібно всіляко заохочувати прагнення до самостійності. У цьому віці дитина дуже часто повторює: «Я сам!». Важливо не перешкоджати їй в цьому прагненні (звичайно, в межах розумного), всіляко стимулювати її спроби до самостійних дій. Дуже часто батьки на невмілі спроби свого чада щось зробити самостійно реагують так: «Не заважай!», «Відійди», «Ти ще маленька, не впораєшся, я сам (а) все зроблю» і т.д. Намагайтеся давати дитині можливість спробувати свої сили. Хоче помити підлогу, - дайте відерце і ганчірку. Вам буде потрібно потім усього кілька хвилин, щоб непомітно прибрати за дитиною калюжі, що утворилися в результаті праці, але зате у неї будуть формуватися навички не тільки самостійності, але й працьовитості.

Хоче попрати свій носовичок? Дозвольте зробити це. Нічого страшного, якщо потім Вам доведеться перепрати , адже в даний момент не так важливий кінцевий результат. Підтримуйте дитину і схвалюйте її дії - адже вона так має потребу в цьому. Головне не робити предметом глузувань її невмілі спроби. Адже від малюка деколи потрібно дуже багато зусиль для того, щоб зробити те, що дорослому здається простим і нескладним. Якщо у дитини щось не виходить, можна делікатно пояснити їй помилку і обов'язково підбадьорити, допомогти повірити в те, що у неї обов'язково все вийде.

Дошкільний вік

1. У цьому віці непогано давати дитині можливість самостійно вибирати те, що вона сьогодні одягне. Але при цьому варто не забувати, що дитині потрібно допомогти з вибором. Їй потрібно пояснити, наприклад, що зараз осінь, дощі, прохолодно на вулиці, тому літній одяг треба відкласти до весни, а от з осінніх речей вона може вибрати те , що більше до душі. Можна також починати разом з дитиною робити покупки в магазині і враховувати її вибір.

2. Але, мабуть, головне завдання дорослого - привчити дитину до думки, що для неї, як і для всіх в сім'ї, існують певні правила і норми поведінки, і вона повинна їм відповідати. Для цього важливо закріпити за дитиною постійне доручення, відповідне до її віку. Звичайно, можливості дитини в дошкільному віці ще дуже невеликі, але все-таки вони є. Навіть найменший малюк 2-3-х років, а тим більше дошкільник, в змозі прибрати, наприклад, свій куточок з іграшками. Також обов'язком дошкільника в сім'ї може стати поливання кімнатних рослин, допомога у сервіровці обіднього столу (розкласти серветки, столові прибори, поставити хліб) допомога у догляді за домашнім вихованцем тощо.

 

 3. Не слід захищати дитину від проблем: дозволяйте їй зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). 4. Виховання самостійності передбачає також формування в дитини вміння знайти самому собі заняття і якийсь час займатися чимось, не залучаючи до цього дорослих. 5. Основною помилкою дорослих у вихованні дитячої самостійності є, найчастіше , гіперопіка дитини і повне усунення від практичних дій.

Підготувала: вихователь: Зубко А.Р

03.09.2018

Консультація для батьків

«Безпека дорожнього руху»

Кожен батько повинен своєчасно навчити дітей умінню орієнтуватися в дорожній ситуації, виховувати у дитини потребу бути на вулиці дисциплінованим і уважним, обережним і обачним. Для цього треба так знайомити дітей з правилами дорожнього руху та безпечної поведінки на вулиці, щоб вони суворо дотримуватися їх, ставши школярами.

Лише єдині вимоги до дітей з боку педагогів і батьків, будуть сприяти успішному оволодінню дітьми азбукою дорожнього руху.

Мами і тата! Чи завжди ви подаєте дитині приклад дотримання правил безпечного переходу вулиць і перехресть, посадки в трамвай, автобус, обходу цих транспортних засобів на зупинках?

Пам'ятаєте! Порушуючи правила дорожнього руху, ви як би негласно дозволяєте порушувати їх своїм дітям.

Вчіть дитину:

- не поспішати при переході вулиці;

- переходити дорогу лише тоді, коли огляду ніщо не заважає;

- перш ніж перейти, дочекатися, щоб транспорт від'їхав від зупинки;

Виховуйте у дитини вміння бути пильним на вулиці. Так, опинившись поруч з стоячою автобусом, запропонуйте дитині призупинитися, уважно подивіться, чи не наближається машина. Поясніть йому, какя небезпека може очікувати пішохода, якщо він раптово виходить з-за стоячого транспорту на проїжджу частину.

Велику допомогу в закріплення у дітей знань правил дорожнього руху нададуть ігри. Зробіть із кубиків і різнокольорового паперу будинки, тротуари і мостові, пішоходів, іграшковий транспорт. На такому макеті ви можете з дитиною розігрувати різні дорожні ситуації, завдяки яким він більш міцно і осмислено засвоїть правила поведінки на вулиці.

Дитячі художні твори з наступною бесідою про прочитане:

- «Погана історія», «Дядя Стьопа - міліціонер» С. Михалкова,

- «Машини на нашій вулиці» М. Ільїна і Є. Сегала,

- «Знайомтеся, автомобіль», «Закони вулиць і доріг», «Дорожня грамота» В. Сєрякова;

- «Подивіться, вартовий», «Це моя вулиця» Я. Пищумова

Використовуйте прогулянки з дітьми для пояснення ним правил безпеки на вулицях. З цією метою корисно:

- поспостерігати за роботою світлофора, звернувши увагу дитини на зв'язок між квітами на світлофорі і рухом машин;

- показати знаки, покажчики дорожнього руху, розповісти про їх значення;

- пропонувати дитині самій знайти дорогу додому, коли ви берете його з собою, відправляючись в магазин, гуляти і т.п.

- звертатися до дитини із запитаннями: як, на його думку, варто вчинити на вулиці в тому, чи іншому випадку, що означає той чи інший дорожній знак.

Шановні батьки! Не шкодуйте часу на уроки поведінки дітей на вулиці! Якщо ви купили дитині велосипед, то треба пояснити йому правила дорожнього руху, вимагаючи їх неухильного виконання. Дитина повинна засвоїти - кататися на велосипеді можна тільки у відведених для цього місцях: дворах, парках і на майданчиках. Пам'ятайте, що їзда на велосипеді по дорогах заборонено дітям до 14 років. Не можна садити на раму або багажник, катаючи його на своєму велосипеді. Для дитини на велосипедній рамі позаду керма повинні бути зроблені спеціальне сідло і підніжки.

До моменту надходження дитини в школу він повинен чітко засвоїти і дотримувати наступні правила поведінки на вулиці і в транспорті:

- грай тільки в стороні від дороги;

- переходь вулицю там, де позначені покажчики переходу, де немає - на перехрестях по лінії тротуарів;

- переходь вулицю тільки кроком, не біжи;

- стеж за сигналом світлофора;

- подивися при переході дороги спочатку наліво, потім направо;

- не перетинаються шлях наближається транспорту;

- машини, що стоять на дорозі біля тротуару чи узбіччя, автобуси обходь ззаду;

- заходь в будь-який транспорт та виходь з нього тільки тоді, коли він стоїть, не можна стрибати на ходу;

- не висовуйся з вікна рухомого транспорту;

 

- не виїжджай на велосипеді на проїзну частину.

 

 

Підготувала: вихователь: Зубко А.Р.

Як підготувати дитину до дитячого садка?

Як підготувати дитину до садка?

Час, проведений у дитячому садку, деякі дорослі згадують із теплотою. Але тільки деякі. Я таких зустрічала не дуже багато. Вони, скоріше, виняток.

Тому я хвилювалася перед першим «серйозним кроком дочки в суспільство» - початком відвідування дитячого саду. І розумію батьків, які турбуються, як малюкові буде в цьому новому для нього місці ...

До цього хвилюючого моменту потрібно почати готуватися заздалегідь. Сподіваюся, що мої поради будуть корисними.

Зайдемо в гості

Адже діти самі ще не знають, що це таке «дитячий сад». Але коли вони чують тривогу в голосі батьків, то починають хвилюватися.

Тому, моя перша порада - не піддаватися тривозі і повірити у власну дитину.

Що допоможе в цьому?

Ви можете під час прогулянок прогулятися із дитиною у дворі дитячого садка, а якщо дозволить адміністрація, то і по коридорах будівлі: подивитися роботи діток, розвішаних на стінах, звернути увагу дитину на низько розташовані перила, цікаві назви груп (на дверях) ...

Влітку в садку неповні групи, дітки трохи розслаблені, немає малюків, які плачуть, як це буває у перших числах вересня. Тому знайомитися із ним краще зараз.

Не забудьте вивчити меню садка і упровадьте страви в раціон малюка вдома (рибні котлетки, запіканки тощо).

Можливо, ви зможете зайти у групу і розглянути шафки в гардеробі, маленькі унітази в туалеті (повірте, що для вашої дитини важливо, куди він буде ходити в туалет), столики, за якими їдять і займаються, ліжка.

Підготуємося вдома

  • Одягається ваша дитина самостійно? Чи вміє їсти сама? Якщо ще ні, то терміново починайте навчати. Але без насильства і залякування, а у грі і власним прикладом. У садку діток можуть догодувати і допомогти одягнутися, але вихователь і няня не будуть годувати і одягати. Вони фізично не встигнуть. Багато разів ми вже відзначали батьками і писалося про те, що після того, як малюк починає ходити в садок, він швидше всьому вчиться, так як спостерігає за іншими дітками і повторює. Але базові навички у нього повинні бути.
  • Ще важливий момент: навчіть дитину хоча б трохи займати себе іграшками (самостійно), на кілька хвилин.
  • Продумайте, будь ласка, одяг для походів у новий колектив. Щоб було не тільки красиво, але і зручно для самообслуговування (на липучках, на блискавках, менше гудзичків, без застібки на спині, не боді). Рекомендую це для того, щоб дитина могла самостійно одягатися і відчувати себе великим, щоб йому було простіше справлятися із новими "садіковскими викликами". Усі діти хочуть стати дорослими. (Якщо дитинка говорить зворотне, то пропоную вам розпізнати причину, чому він не хоче дорослішати і що в дорослому житті його так налякало).
  • Обговоріть у сім'ї, як ви відзначите свято в перший день відвідин дитячого саду. Нехай воно буде невеликим, але буде. І я не знаю, що це: квіти для панянки, яка пішла в дитячий сад від тата; похід в улюблене кафе; перша шоколадна цукерка в життя або фотосесія всією сім'єю, але обов'язково - свято. І неодмінно - спільне планування.
  • Постарайтеся підготувати якесь привітання своїми руками для тітки-виховательки від вашої дитини (листівка, малюнок, саморобка). Зробіть це разом із дитиною, і найголовніше, вручіть на очах у нього (це в тому випадку, якщо дитина відмовиться сама вручати привітання). Дитинка не бачить, що батьки принесли в пакеті в подарунок, а от гарні квіти або листівку, зроблену своїми руками, відзначить. А ще дитина обов'язково помітить, з якою посмішкою і настроєм ви передаєте цей знак уваги. Малюк думає: «Якщо батькам не подобається тітка-вихователька, то як батьки можуть мене залишати з нею?!?», а ваші посмішки і загальний настрій допоможуть дитині прийняти виховательку.

Важливе доповнення

Якщо ви дотримуєтеся режиму щеплень, то зробіть щеплення до початку відвідування дитячого садка. Зробіть довідку заздалегідь, врахуйте і інші організаційні питання щодо вступу в дитячий сад.

Розповідайте яскраво і захоплююче про новий колектив і про виховательку. Однак не варто говорити про те, що діти в садочку тільки грають. Адже там ще є правила, яким дітей вчать (наприклад, як себе вести за столом, у спальні, при знайомстві з новими людьми і т.д.).

А ще в садку варто слухатися виховательку, вона – друг! З усіх питань до неї можна звертатися. Завдання батьків - знайти такого вихователя, якому вони довірять свою дитину.

Поговоріть із бабусями і дідусями, з якими юне покоління частіше спілкується у літній період, щоб не лякали фразами «підеш у дитячий сад, там тебе навчать одягатися або ходити на горщик», «ось у дитячому садку будеш усе їсти» і т.п.

І в завершенні: пам'ятаю, на лекціях у вузі нам говорили про те, що найлегше адаптуються маленькі діти. Однак на практиці бачу, що вік - це не головний критерій легкої адаптації. Головне - це як дорослі, оточуючі малюка до дитячого садка, допоможуть йому підготуватися до його відвідування.


Подбайте про безпеку!


Подбайте про безпеку під час свят!