06.02.2018

9 міфів про вакцинацію

 

Чимало українців досі вірять, що вакцина може ослабити імунну систему, що її не варто вводити дітям з хронічними захворюваннями, а також у те, що дітям краще отримати «природний імунітет», тобто перехворіти.

Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спростовуємо найпоширеніші міфи про вакцинацію.

 

1. «НЕ ТРЕБА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКИХ В УКРАЇНІ ВЖЕ ДАВНО НЕМАЄ»

Правда: Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.

З минулого року в Україні триває спалах кору, з 2015 року — спалах кашлюку, а 2015 року також був спалах поліомієліту.

Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.

 

2. «КРАЩЕ ПЕРЕХВОРІТИ ПРИРОДНИМ ШЛЯХОМ, НІЖ ЗРОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ»

Правда: Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.

 

3. «ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ ВІД ВАКЦИНИ НАБАГАТО ШКІДЛИВІШІ, НІЖ САМІ ХВОРОБИ»

Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.

Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.

 

4. «ДІТЯМ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ МОЖНА»

Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладення серйозніші. Якщо у вашої дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.

 

5. «ВАКЦИНА МОЖЕ ОСЛАБИТИ АБО ПЕРЕВАНТАЖИТИ ІМУННУ СИСТЕМУ»

Правда: Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.

 

6. «ЦІЛЬНОКЛІТИННА ВАКЦИНА ПРОТИ ДИФТЕРІЇ, КАШЛЮКУ, ПРАВЦЮ (АКДП) ГІРША ТА НЕБЕЗПЕЧНІША, НІЖ АЦЕЛЮЛЯРНА».

Правда: Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правцю є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я. Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку.  2015 року від нього померло 2 дітей, у 2016 — 5, а у 2017 — 1 дитина. У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину (wP), що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.

 

7. «ДИТИНА, ЩО ПЕРЕБУВАЄ НА ГРУДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ, ЗАХИЩЕНА, ТОЖ І ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ ПОТРІБНО»

Правда: Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.

 

8. «НЕ МОЖНА ВАКЦИНУВАТИСЯ ПІД ЧАС СПАЛАХУ»

Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.

Більше того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.

 

9. «ВАКЦИНИ ВИКЛИКАЮТЬ АУТИЗМ»

Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так,  1998 року у відомому британському медичному журналі було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.

17. 01. 2018

Подбайте про щеплення своєї дитини!


11. 01. 2018

Увага! Гепатит А!

На підставі вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», у зв’язку із спалахом захворюваності на вірусний гепатит «А» в Миколаєві, з метою вжиття профілактичних заходів, спрямованих на виявлення небезпечних факторів, усунення передумов щодо поширення інфекційної хвороби та враховуючи, що станом на 04 січня  2018 року у місті Миколаєві до лікувальних закладів  звернулось  37 осіб з підозрою на захворювання вірусним гепатитом А, з них 6 дітей.

Скачать
Наказ управління освіти Первомайської міської ради
Наказ_про_захист_учасникiв_НВП_вiд_захво
Adobe Acrobat документ 202.4 KB
Скачать
Гепатит А
Додаток_1_до_гепатиту.pdf
Adobe Acrobat документ 116.9 KB
Скачать
Профілактика
Додаток_2_до_листа_УОН_ОДА.pdf
Adobe Acrobat документ 203.0 KB

Грудень 2017

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ В ДИТСАДКАХ ТА ШКОЛАХ

Заходи щодо профілактики грипу в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах проводяться відповідно до вимог наказу МОЗ України від 09.02.1998 р №30 «Про заходи щодо профілактики і боротьби з грипом та гострими респіраторними інфекціями в Україні», Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 18.11.2009 №28 «Про посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням санітарного законодавства у навчальних закладах», СП №3231-85 від 11.03.1985р. «Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений», ДСанПіН 5.5.2.008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу».

  1. Керівником закладу організовується щоденний аналіз причин відсутності дітей у закладі.
  2. Регулярно оновлюється контактна інформація про батьків, у тому випадку, якщо їм буде потрібно забрати хвору дитину.
  3. Виділяється приміщення (ізолятор, медичний кабінет) для тимчасового розміщення захворілих протягом дня дітей (залежно від стану дитини) до приходу батьків або госпіталізації.
  4. Виділяється обмежене число співробітників для догляду за хворими, поки вони не будуть відправлені додому. Зазначені співробітники не повинні входити в групу підвищеного ризику ускладнень грипу (наприклад, вагітні, хворі хронічними захворюваннями).
  5. Персонал, що тимчасово доглядає за особами з відомим, імовірним або підозрюваним захворюванням на грип, грипоподібним захворюванням, повинен використовувати марлеві маски або одноразові респіратори.
  6. Діти й персонал, з ознаками грипоподібного захворювання, на момент приходу до школи або ті, що захворіли упродовж дня, повинні бути негайно ізольовані від інших учнів і персоналу в приміщення для тимчасового розміщення хворих, а потім відправлені додому.
  7. Допуск дітей після перенесеного захворювання, а також відсутності більше 3 днів у дошкільний і загальноосвітній навчальний заклад дозволяється тільки при наявності довідки дільничного лікаря-педіатра із вказівкою діагнозу, відомостей про відсутність контакту з інфекційними хворими, а також рекомендацій з індивідуального режиму дитини.
  8. Необхідно забезпечити нагляд за дітьми під час миття рук, визначити відповідальних осіб. Дітям і персоналу необхідно частіше мити руки з милом, особливо після кашлю або чхання, тому що віруси можуть поширюватися через забруднені руки або контаміновані (забруднені) вірусами предмети.
  9. Навчити дітей дотримуватись «респіраторного етикету»: при кашлі та чханні прикривати ніс і рот одноразовою серветкою й викидати її в урну після використання, а також мити руки.
  10. Забезпечити проведення щоденного вологого прибирання, звернувши особливу увагу на всі поверхні й предмети, які мали найбільш часті контакти з руками (наприклад, клавіатура або парта), місця скупчення пилу (підвіконня, радіатори). Прибирання приміщень проводять при відкритих вікнах або фрамугах.
  11. Якщо рівень захворюваності грипом продовжує зростати, необхідно ввести щоденний медичний огляд дітей і персоналу з вимірюванням температури тіла й оглядом носоглотки. Протягом дня необхідно виявляти й ізолювати дітей і працівників з ознаками захворювання.
  12. При підвищеному рівні захворюваності грипом для більшої роз'єднаності дітей рекомендується: - скасувати кабінетну систему навчання, при цьому учні залишаються в одній класній кімнаті; - скасувати уроки, під час яких учні з декількох класів повинні перебувати разом; - скасувати заходи, під час яких учні з декількох класів або шкіл перебувають разом у тісному контакті; - провітрювати групи, класні кімнати при відсутності дітей і закінчувати провітрювання за 30 хвилин до приходу дітей.
  13. У разі відсутності в окремому класі або в цілому по закладу з приводу хвороби більше 15% від кількості дітей за списком, керівник негайно інформує управління (відділ) освіти, територіальну санепідстанцію для проведення комплексу протиепідемічних заходів. За рішенням органу місцевої виконавчої влади, управління (відділу) освіти та науки у загальноосвітньому навчальному закладі (окремому класі) призупиняється навчальний процес.

Листопад 2017

Ще раз про щеплення!

 

ДО ВІДОМА БАТЬКІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ТА ДОШКІЛЬНО-НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИЙОМУ ДІТЕЙ, ЯКІ НЕ ЩЕПЛЕНІ У ВИХОВНІ, ОЗДОРОВЧІ, НАВЧАЛЬНІ ТА ІНШІ ДИТЯЧІ ЗАКЛАДИ

 


   У зв'язку з чисельними зверненнями батьків та педагогічних працівників щодо відвідування виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів дітьми , які не щеплені або дітьми з порушенням календаря щеплень, даємо роз'яснення законодавчого вирішення цього питання. Порушити закон та прийняти рішення всупереч Закону України виходить за межі нашої з Вами компетенції.
   Згідно ст.15 Закону України ''Про захист населення від інфекційних хвороб'' : Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.
   Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
   Діти, які які за станом здоров'я не підлягають під планову вакцинацію, повинні мати довідку з ЛКК. Лише цей документ дасть право невакцинованій дитині перебувати у дитячому садку.
   Відповідно до ст.49 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, “держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту”, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя” а профілактична імунізація проти інфекційних захворювань є найважливішим заходом досягнення епідблагополуччя. Альтернативи профілактичним щепленням на даний час немає, інфекційні хвороби продовжують реєструватись і вбивати людей, особливо дітей, викликаючи епідемічні спалахи там, де не проводяться в повному об'ємі щеплення. В Україні передбачено щеплення проти 10 хвороб, які є смертельними, або викликають інвалідність.
   Відповідно до ст.30 “Основи законодавства України про охорону здоров'я2 від 28.12.2007 держава забезпечує планомірне науково обгрунтоване попередження, лікування, локалізацію та ліквідацію масових інфекційних захворювань. Щодо окремих небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватись обов'язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікування та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.
   В статті 15 п.2 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” чітко зазначено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно календаря щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
   Також, згідно ст. 27 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов'язковими.
   При вирішенні питання про відвідування дитиною виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладах ЛКК керується вищенаведеними в п.2 критеріями, тобто дитячий заклад можуть відвідувати лише здорові діти, які не були в контакті з інфекційними хворими та прищеплені згідно діючого в Україні календаря щеплень.
    ЛКК приймає рішення щодо відвідування дитиною, яка не щеплена виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів у виключних випадках лише тоді, коли є медичні протипокази до проведення щеплень, що передбачено наказом МОЗ України від 03.02.2006 № 48 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів” і лише при благополучній епідемічній ситуації.
    Тому ні управління охорони здоров'я, ні управління освіти, ні відповідні міністерства, ні прокуратура не можуть прийняти відповідні рішення щодо цього питаня. Єдиною інстанцією в державі, яка може прийняти рішення при вивченні всіх обставин щодо відвідування навчального закладу дитиною, яка не щеплена або дитиною з порушенням календаря щеплень в даному випадку є суд, рішення чи ухвала якого є обов'язковою для виконання.

17. 10. 2017


02.10.2017

ПРИСЛУХАЙТЕСЬ, ЯК ДИТИНА КАШЛЯЄ!

«Чи то зима, чи то сльотава осінь, холодний літній дощ, чи на весні не повезло…  Напали нежить, кашель, з носа повінь…». Справді підступна хвороба може спіткати дитину в будь-який час. То ноги промочить, то чогось холодного нап’ється, то з вірусом «не розминеться». І лікар уже ставить діагноз: застуда, а там не далеко й до ускладнень, наприклад, затяжного кашлю. Він може тривати тижнями, навіть місяцями. Маскуватися під невинне «підкахикування» чи мучити  нападами вранці або вночі, після їжі або під час різких рухів. Це означає, що недолікована хвороба підступно оселилася в одній з найбільш ослаблених і вразливих ділянок організму. «Маскування» може бути настільки вдалим, що важко буде поставити точний діагноз навіть за умови кваліфікованого обстеження. Водночас кожна система організму «показує» свої розлади специфічними  проявами кашлю. Батькам буде легше наполягти на діагностиці, якщо вони здогадуватимуться, де у малого негаразди.

    1. Бронхо-легенева система – тривалі напади голосного важкого кашлю з хрипами та виділенням мокроти; найчастіше напади такого кашлю бувають уранці,  

     2. Товстий кишечник – бувають напади «об’ємного» кашлю, коли напружується та здригається все тіло, посилюється  неприємний запах з рота.

     3. Шлунок – дзвінкий поверхневий кашель, що легко виривається з грудей і викликає пашіння щік; якщо напад кашлю триває довго, може викликати блювальний рефлекс; дитина скаржиться на неприємний присмак у роті.

   4. Селезінка та підшлункова залоза  - кашель провокується  різкими  рухами і супроводжується больовими відчуттями у правому боці; дитина скаржиться, що терпнуть ноги, їй важко бігати і дуже хочеться солодкого.

    5. Серцево-судинна система – малопомітні, нетривалі «підкахикування», після яких сохне в роті й посилюється спрага; «німіє» під час кашлю горло.

    6. Тонкий кишечник – резонансний глибокий кашель, що віддається болем у скронях або коло пупка; тривалий напад кашлю призводить до «заніміння» підборіддя; на слизовій оболонці губ та в порожнині рота з’являються висипи.

    7. Сечовий міхур важкий, надривний кашель із сильним напруженням м’язів живота, що може призвести до рефлекторного сечовиділення.

    8. Нирки – кашель віддзвонює десь у спині та попереку; під час нападів кашлю переповнюється слизом порожнина носа, на очі набігають сльози, у вухах – дзвенить.

    9. Ендокринна та імунна системи – періодичний деренчливий кашель, напади якого найчастіше бувають увечері, близько 20.00; опісля з’являється відчуття спустошеності на рівні грудей та живота; дитина може поскаржитися, що їй гаряче в долонях.

   10. Медіаторна та нейросекреторна системи глухе, ніби грайливе, не втомливе підкашлювання, після якого залишається відчуття лоскоту  в яснах та зубах дитина може поскаржитися, що «заклало» вушка або «холодно» всередині.

   11. Жовчний міхур – кашель, від якого «вивертає» назовні; нерідко він справді викликає блювання жовчною гіркою масою; після нападу дитина стає мов «скупана» в гарячому поту; від такого кашлю може судомити ноги, «пекти» стопи.

 

   12. Печінка – напади кашлю викликають сильний біль у правому підребер’ї, аж до гіркого плачу дитини; під час кашлю «сіріє» обличчя, паморочиться голова.


18. 09. 2017

Профілактика інфекційних захворювань

Планові профілактичні щеплення

   Медична сестра зобов'язана завчасно сповіщати батьків про проведення профілактичних щеплень дітям через вихователя або вивішувати в роздягальнях об’яви зі списком дітей, що підлягають імунізації.

   Всі щеплення реєструються в карті профілактичних щеплень (форма 063/у) і в історії розвитку дитини (форма 063/у) з зазначенням дати проведення, дози, серії, реакції на щеплення.

Постановка реакції Манту

   Медична сестра проходить навчання в туберкульозному диспансері й отримує довідку – допуск для постановки реакції Манту та проведення БЦЖ.

   Підготовка до постановки реакції Манту проводиться заздалегідь : необхідно завести журнал реєстрації туберкулінових проб зі списками дітей по групах і за роками народження, проглянути медичні карти (форма 063/у) і вирішити з педіатром питання про можливість постановки реакції Манту дітям, які недавно перехворіли, і дітям, які мають відвід від щеплень. Реакція Манту проводиться всім дітям щорічно.

 

Інструкція по застосуванню адсорбованого дифтерійної – стовбнякового анатоксину зі зменшеним змістом антигенів

Згідно з  наказом «Про внесення змін до схеми імунізації проти дифтерії» Міністерством охорони здоров’я України друга ревакцинація дітям проводиться в 6 років препаратом АДС-М. За наявності тимчасового мед відводу від щеплень складається індивідуальний графік ревакцинації. 

 

Профілактика кору

Ревакцинація з метою профілактики кору проводиться дітям у віці 6 років.

Безпосередньо перед використанням вакцину розводять розчинником, що додається до неї, по 0,5 мл розчинника на одну дозу щеплення вакцини. Вакцина повинна повністю розчинитися протягом 3 хвилин. Вакцину вводять під шкіру в об’ємі 0,5мл під лопатку або в область плеча.

Профілактика епідемічного паротиту

 

Щеплення проводять дітям у віці від 18 місяців до 7 років, які не хворіли раніше епідемічним паротитом. Щеплення проводиться однократно шляхом підшкірного введення вакцини в об’ємі 0,5 мл.